Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
* * * |
Спить, повитая серпанком, Україна в чарах ночі, Смуток місяць зустрічає, І про степ, і щастя волі Тихо снять сумні тополі... Стогнуть струни десь бандури, Плачуть думи над рікою, І минуле сниться тишком, А думки і чоло хмуре Вітерець ласкає нишком... «Щастя прийде,— він говорить,— Все прокинеться і встане, Будуть люди в світлі жити, Й сонце яснеє прогляне!» Правду вітер той шепоче І розважить зорі хоче... Правду вітер той шепоче, Правді вірять ясні зорі, Віють легкії надії, І в палких обіймах ночі Серце плаче, серце мліє.. Ось і небо зчервоніло, Згасла зірка над рікою, Темінь журная розтала, І, як небо заясніло, Сонце ясне тихо встало!.. |
1911 року |