| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
| НА САМОТІ |
|
Мов пташки сіренькі, з моєї хатини Дівчатка веселі кудись упорхнули Й зоставили мене, охоплену смутком, В журбі самотини... Як тихо навколо... Ні одного звука... Ні пісні далекої, любого слова, Ні долі, ні світла, і в думах журливих Сама тільки мука... Самий тільки жаль невимовний за щастям, Самі тільки спомини сонця палкого, І туга безкрая, і тихії скарги Життя молодого... Ось дивиться пильно з кутків самотина, І холодно, й сумно, і темно навколо, І тихо схиляється смерті в обійми Потомлене чоло... |
| 1908, цвітень |