Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
* * * |
Вечором тихим зими навісної Мариться щастя, неначе вві сні... Теплінь весняна і юні розмови, Легкі хмаринки і гомін діброви, Зорі далекі, ясні... Серце просило тепла і кохання, Прагнула мрія розквіту надій, Тихо проходила юність безбурна, Гинули мрії, і сила безжурна Зникла в душі молодій... Тиша зимова у ній оселилась... Се — тільки сон, ота люба весна!.. Щастя — то квітка незнаного краю, Мрія поета, хмариночок зграя, Легка, химерна, ясна... |
1912 |