Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
* * * |
Тихе небо вечоріє, Гаснуть смуги золоті, Величаво місяць сходе У безкраїй самоті... І легенько в’ються хмари, Наче спомин давніх літ, Ходять ясних зорь отари, Сторожать дрімоту віт; Віти сплять, усе втихає, В серці горе пропада, І далеко завмирає Пісня щастя молода... |
1911, березіль |