Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
* * * |
Чарівна ніч, і сонних хвиль дрімота, І тихих зорь розмова потайна, І шепіт віт, і байрака зітхання, А вколо думонька смутна: «Нема чогось, нема просвітку думам, Нема душі весняного тепла...» І тому ніч літає з тихим сумом, Хоч любий затишок вона уже знайшла. Отак бува з душею, що не квітла: Вона ще спить, і хмари сльози ллють, А сни неясні й пориви до світла Тривожать сон і згинуть не дають. |