Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
ДО П. |
Я знов живу і знов сміюся, Бо ти ожив, бо ти воскрес... І сонце теж до нас сміється, Побідно сяючи з небес... Забуто пишнії ідеї, Недолі зникла темна мла, Сміються радощі-камеї, І щастя усміх посила!.. ...І, розпустивши гарні коси, Іде до нас весна думок, І мрії яснії, мов роси, Ведуть сподіванки в танок... І розцвітають всюди квіти, Сміються радощам своїм, Сміються яблунь білі віти, І ми всміхаємося їм... |
1909 |