Смерть чайки

Упала чайка із блакиті,
І сіра курява землі
Запорошила білі крила...
А море тиша ніжна крила,
Й сіяло сонце в ясній млі...
Чом жити чайці не судилось?
В ній мрія красная цвіла...
В долині море гра сумнівів,
І барвам ніжних душ і співів
Немає місця серед зла.
Забудуть чайку полохливу
І юні сни, і рій пісень,
Вона, як зайва, умирає,
І там, де море вільне грає,
Повік сміятиметься день.

1910