На чужині

Шумують хвилі, сонце сяє,
І море радісно біжить
І гомонить... Чудовий краю,
В тобі б співати й вільно жить!
Синіють гори, хмари в’ються,
Шле усміх небо до землі,
А вітерці — в гіллі сміються,
І чайки тонуть в синій млі...
Се ти, країно, за якою
Тужила так душа моя,
З твоєю піснею палкою,
Що сонцем райдужним сія!
Се ти, се ти!.. Але чому
Я співи згадую колишні,
І ось при спомині цьому
Для мене в’януть квіти пишні,
Марніють барви ясні дня,
Рожеві хмари сутеніють,
І пісня смутку заміня
Усі думки, що в щасті мліють!
Се миле, вбоге і смутне
Життя я бачу України,
Вона привіт мені свій шле
В оці щасливії країни...
Туди, туди вернусь я знов,
Щоб з нею буть і там страждати,
Геть море, сонце і любов,
Я йду для неї працювати!..

1910