Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
До сонця |
До сонця тягнуться рослини Й невільник з темної тюрми. І тільки ти не йдеш до світла, Народе, стогнучий в ярмі... Прокинься, велетне байдужий, І серцем неба дорівняй, Ти будеш вільний, славний, дужий І зашумиш, як рідний гай! Твої пісні, пройняті сонцем, У ясну далеч полетять, Широкі й вільні, повні щастя, В нових просторах забринять; І весь палкий, золототканий Із прірви сну і забуття Ти встанеш, краю мій коханий, До мрій і кращого життя!.. |
1910 |