Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Х.Алчевська |
Пісня лілії |
Я — лілія біла... Мене в самоті Думки обступають, мов квіти оті, І плачуть... і місяця сяйво смутне Кохає, й цілує, і пестить мене. Я щастя не знала... Журливі пісні Мене колисали у тихому сні, І сльози блискучі, мов чистий алмаз, По одній котилися з піснею враз. Я ліс покохала... Він сумно мовчав, Він тільки гру сонця удень помічав; Тоді він хитався і щось шепотів, А квітки блідої і знать не хотів... І тому бліда я, і біла тим я... Квіток обступа мене тиха сім’я, А я все сумую та смерті все жду І досі поради собі не знайду. |
1910 |