Наді мною крутилась, мела хуртовина...

* * *

Наді мною крутилась, мела хуртовина,
Білі привиди встали минулих літ,
Мов єдина, велика, сумна домовина,
Видавався мені цей неприязний світ.
Я шукала притулку і світла навколо —
І стрічала самі лиш пустинні сніги,
І мимохіть сумнішало стомлене чоло,
Вічний холод тихцем закрадався в думки...