| МЕТЕОР |
|
— Де батьківщина, де твоя, скажи. Якої син планети чи комети, які твій лет міжсвітний має мети, де перед мандрами давніш ти жив? Міжзірний волокито та бродяго, в безкраю безвість пущений в крутіж,— сліпучий, ярий спижу, що гориш на вежі світу полум’яним стягом. Незбагненний в рахунку астрономів, уроджений в височині німій, навіщо в низині шукаєш дому, на власнім гробі кам’яна статує? — Поете, не журись. Упадок мій жар мого серця від зими врятує. |