| ЛЕЛЕКИ |
|
Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси, чувся спів, і усміхались землі їм далекі. Та задрижали вмить від небезпеки, бо крила їх охляли. Жах глядів. Та ліс удалі виріс парусів; всі з щастя криком на вітрил смереки. Завчасна радість, заміри невдалі, бо судна в сторону противну мчали, до півночі грізні дрімали скали. Так зриви доля нам на інший шлях зверта не раз; з розпукою в очах, що хід їх, бачимо, в чужих руках. |