Євген Плужник
1898 — 1936
Показати: за назвою | за збірками
Ранні вірші (1925)
«Я вас, Галю, згадував сьогодні...»
«Сентиментальний тихий полонез...»
Жовтень
Рур
Пригадай
Серп і молот
На 1924 рік
Він
Європа
Вірш до оповідання В. Підмогильного «Третя революція»
Шевченко
Дні (1926)
«Я знаю...»
«Знаю, сіренький я весь такий...»
«Я – як і всі. І штани з полотна...»
«Для вас, історики майбутні...»
«Уночі його вели на розстріл»
«Сідало сонце. Коливалися трави»
«Впало – ставай до стінки!..»
«А він молодий-молодий...»
«Притулив до стінки людину...»
«Був це хлопчик лагідний і тихий...»
«Зустрів кулю за лісом...»
«Де коноплі були, – батарея»
«Ні словечка йому не сказав старий...»
«Там, де полягли вони за волю...»
«Розминувся зі мною сон»
«Одірвались від днів слова...»
«Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці»
«Попоїм, посплю... Щасливий ніби»
«Розпочинає дні гудок о шостій...»
«Торгуємо усім, чим тільки можна...»
«Папірос кому! Папіроси!..»
«Знов на сторінках ранні тіні...»
«Це снилось?.. На тихім світанні...»
«Питалась ласкаво: – Чом, синку, ти зблід?..»
«У дужих дні – немов слухняна глина...»
«Плакала вона... Натомлену спину...»
«Долі моєї ціна...»
«Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі»
«Здається, знову буде недорід...»
«На поле вийшов – зомлів...»
«Пропало сіно! Тільки покосили...»
«Сьогодні день, здається, перший влітку...»
«Надходить дощ. Шумлять бліді берези...»
«Вже одспівали по дорогах гарби...»
«І вийшов на поле, а поле – мертве...»
«І ось ляжу,— родючий гній...»
«Люблю в уяві декілька сторінок...»
Рання осінь (1927)
«Передчуттям спокою і нудьги...»
«Що день — все глибшає свідомість...»
«Дивлюсь на все спокійними очима...»
«Все більше спогадів і менше сподівань...»
«Коли надходить вересень злотавий...»
«Уже вечірні довшають розмови...»
«На хуторі, як у в’язниці, тихо...»
«Вчись у природи творчого спокою...»
«Падає з дерев пожовкле листя...»
«Четвертий день гарячий суховій...»
«Чіткіші лінії і фарби спокійніші...»
«Я знов на хуторі. Шовковий шум гаїв...»
«По-осінньому хмари пливуть...»
«Сіра мжичка за вікнами. Ніч. Кімната»
«Мудрість мудрих... За гріх який...»
«Минувшину вивчавши, зрозумів...»
«Критики, навчаючи поета...»
«Де забарився ти, вечоре милий?..»
«Ах, яка це невгамовна пташка...»
«Мудрості не вивчитись чужої...»
«Яка нудьга мережити рядки...»
«Напишеш, рвеш... І пишеш знову!..»
«Їх меншає – я знаю тільки двох...»
«В гімназії, де я кінчав науку...»
«Немає сумніву: мені щораз нудніше...»
«Розгорну ввечері атлас Петрі...»
«Мрії від серця відтяв...»
«Місто мале. На дзвіницю злізти...»
«Мале хлоп’я, доки старенькій няні...»
«Дикий сон мені щоночі сниться...»
«Вчора над містом летіли гуси...»
«Дівчинку здибав колись маленьку...»
«Річний пісок слідок ноги твоєї...»
«Цілий день якийсь непевний настрій...»
«Це закон: замруть червоножили...»
«Є острови, яких нема й на мапі...»
«Ракетою піднісся і упав...»
«Над морем високо, на непорушній скелі...»
«Синє море обгорнули тумани...»
«Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила»
«Туман стіною. Часом загуде...»
«Косивши дядько на узліссі жито...»
«За давнини якийсь дикун незнаний...»
«Від берегів дзвінкої Брамапутри...»
«Хай чужина комусь вбирає очі...»
«Де ви тепер, давно змужнілі...»
«Тепер мене хвилює мало...»
«Нехай комусь судився довший...»
«Цвітуть думки, а на слова скупіше...»