Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | В.Ярошенко |
* * * |
Ви прийшли до мене нагадать минуле, Засмутити спокій в віхорі уяв: Як Ви огрубіли — стали наднечулі... Я напружив згадку... Я Вас не пізнав. Не зів’яли весни, не розтали зими, Не пролинув років різнобарвний ряд. — Але ми не ті вже, зовсім вже не ті ми, Нам не повернутись, не піти назад. Так чому схилили смучене обличчя І сховали в хорі непритомний жаль?! — Я Вас добре знаю — Ви не таємнича, Ви мені розкажете, якщо є печаль... |
(1918) |