Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Т.Шевченко |
* * * |
Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє... Морозом очі окує, А думи гордії розвіє, Як ту сніжину по степу! Сиди ж один собі в кутку, Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. |
1860 |