Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Сосюра
* * *
Йду до Дніпровського Івана
нові поезії читать...
Над містом гасне день багряний
і молодик, мов дитинча,
встає в синяві й лине, лине,
Єпархіальну золотить...
Я розкажу йому про сина,
про сонний цвинтар і хрести
так, як Івану... В центрі — гуркіт,
я до Дніпровського іду.
Мені нагадує він турка,
з чолом, наморщеним од дум.
Згадаю з ним я про Поділля,
полинем у повстанчі дні...
Он крізь вікно так юно й мило
він усміхається мені.
(1924)