Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Сосюра
* * *
Синьо, розвіяно — в далі.
Дзвонить на розі трамвай.
Серце на огненній палі...
Ну, і нехай.

В скриньку листа покладу я,—
крапля впаде на папер.
Думаю в ніч молодую,—
може, згадає тепер.

Крок одинокий. Панелі.
Стихли трамваї давно.
Плач ліхтаря на шинелі,
темне, холодне вікно.

Думаю в ніч молодую,
меркне цигарки огонь.
Може, зустріну, знайду я...
Вітер питає: — Кого?..
1923