Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Сосюра
* * *
О кучері ясні і очі Беатріче,
ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні.
І знову, як тоді, покірнеє обличчя
вишнево зацвіло під поглядом моїм...

Чи снишся ти мені?.. твій дотик ніяковий,
мов електричний ток, у жили й скроні б’є.
І знов печуть слова одчаєм і любов’ю,
І шелестить вбрання знайомеє твоє...

Вернусь і гляну знов на кучеряву осінь,
зашелестить мені чи листя, чи «прощай»...
Розтане образ твій, і пропаде на розі
і років дальній згук, і тіні од плаща...

Печаль і дзеркала в холодній, темній залі,
і ти біля вікна в’ялиш свою красу...—
то твій дівочий сон в вечірній тане далі,
не допоміг тобі твій добрий пан Єзус.

О кучері ясні і очі Беатріче,
чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?..
І знову, як тоді, покірнеє обличчя
вишнево зацвіло під поглядом моїм...
1923