| * * * |
|
Бреде зо мною рядом Осінь, і в пальці зашпори зайшли, а вітер огненне волосся під ноги стеле, мов килим. Взяла холодною рукою і тисне серце раз у раз... Чи довго йти мені з тобою, моя заплакана мара?.. Міські огні, залізні крики, і тоскне зойкання гудків... Стучать закохано і дико твої вишневі чобітки. |
| 1923 |