Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Сосюра
* * *
Бреде зо мною рядом Осінь,
і в пальці зашпори зайшли,
а вітер огненне волосся
під ноги стеле, мов килим.

Взяла холодною рукою
і тисне серце раз у раз...
Чи довго йти мені з тобою,
моя заплакана мара?..

Міські огні, залізні крики,
і тоскне зойкання гудків...
Стучать закохано і дико
твої вишневі чобітки.
1923