| * * * |
|
Темні заплакані вулиці. Іноді крикне авто. Місяць над мурами щулиться... Дощ. Мимо пройшла, подивилася, гостро в обличчя: — Ходім.— Хто це на місяці вила взяв, кров на лиці молодім?.. Кличе смуглява нальотчиця, і малиновий платок тепло на вітрі полощеться... постріли... кроки... гудок... Піде. А руки заломлені. Я ж нахилюсь до вікна. Очі в останньому пломені... В зуби — холодний наган. Темні заплакані вулиці. Іноді крикне авто. Місяць над мурами щулиться... Дощ. |
| Харків р. 1923 |