Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Сосюра
МАКИ
Л. В. Пилипенко
Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках
І слухать про любов до Беатріче...
Шелестіли жита, хвилювали жита,
а між ними розкидано маки.

Там,
там,
там, там
козаки,
козаки,
козаки...


Місто.
Ніч.
Огненні крики в повітрі...
Хто це на вухо мені
виє тоненько і хитро?..

Голову я нахилю,—
дивиться грізно хорунжий...
Мамо, а може, я сплю,
може, чого занедужав?..

Місто.

Ніч.
Огненні крики в повітрі...
Хто це на вухо мені
виє тоненько і хитро...

Шелестіли жита, хвилювали жита,
а між ними розкидано маки.

Там, там,
там, там
козаки,
козаки,
козаки...

Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках
і слухать про любов до Беатріче.
1923