Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    О.Олесь
* * *
Як зграя радісна пташок,
Легкі і сніжно-білі,
Пісні мої під небом десь
Літали і дзвеніли.

І з неба кликали вони
До братства, до любові...
Та час, проносючись, бризнув
На їхні крила крові.
1906