Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Ю.Липа
БІСИ І ЛОВЕЦЬ
(Баляда)
Архистратиг Михаїл метне ясним,
Метне ясним, а з того блиск і грім,
Сизо-сині хмари розходяться кругами.
Архистратиг Михаїл б’ється з ворогами.

Ішов ловець,
Його силам кінець,

Під деревом став: — Ох, Ти, Мати Божа,
І ніч, і дощ, і бездоріжжя,—
Тільки перегрімлює-гримить
Ярослива блакить!

Став під деревом, глядить,
Дивиться — перебігає
Там, де темний ліс,—
За бісом біс:

Один — товстий, пикатий, жовтозубий,
Витягає масні губи, плямче, смокче,
Живіт показує, слину розмазує,
Все хотів би їсти, їсти, їсти...

Другий — говорить без кінця, лає всіх і отця,
Нечистоти скидає, проклинає, як грає,
Все чорним словом називає, блює,
Все хотів би очернити, змісити, загнити...

Третій — безчолий, товстопикий, розігрітий,
Широколапий, одноокий, лапи витягає,
Поживи теплої шукає, душі і крови,
Все хотів би душити, давити, приземнити...

Четвертий — тонконогий, в кущах потороча,
Тонкорукий, павутинний, має тільки очі,
На все гиддя дивився б і плямам молився б,
Все хотів би найгірше, що ґанч, плюгавіше...

П’ятий — тіло одно, голе, біле, що дише,
Безголове, любашне, дриготливе і мразне,
Аж трясеться, як вій-солодій, у трусійстві, у поті,
Скрізь шукає і п’є, мов смолу, насолоду...

Шості — йдуть, колихаються, в’ють хороводи,
Все у них від вина пороздулось, піднеслось, трясеться.
Очі сині, як ніс, і розтріпану бороду смокче,
І втіка, ригає блювотиння винне довкола.

Сьомий — страшний, він пнеться з землі і спадає,
Небо льже язиком, безнастанно хулою кидає,
Все найвище обвив би кільцями слизькими своїми,
І пливе за всіма по землі, наче вуж неспокійний...

— О,— каже ловець,—
Недобрий то ралець,
Ні, не дам я вам гуляти,
Лад Божий перекривляти!

Фузію перехрестив,
До плеча приложив,
Бин, бив, бив,
По черзі положив,—
Під лісом
Біс лежить за бісом.


Зупинилась буря, стихли стріли громові,
Стали хмари, як сходи, сині, ґранітові.
Сходить, по них архистратиг до ловця,
Біле світло сліпуче б’є з його лиця:
Спасибі, брате людський, вбив ти бісовіння,
Які ж твої за це хотіння?
Мої хотіння — Божі веління!
Одно тебе прошу,
Святий Михаїле,
Дозволь людям ходити,—
Вічно біса бити!..

І він ходить між нами
В погоні за бісами,
І як, чоловіче, в душі легко стане,
То вбив біса твого
По слову від Бога
Ловець безустанний.