Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Ю.Липа
МОНАХ І СМЕРТЬ
Монах:
Смерть — мій учитель, мій брат і мій рід,
З смерти зродивсь я, до смерти — мій хід.
Все, що — глибоке, то смерти слова,
Все, що найкраще, то смерти жнива.

Смерть:
Сам ти родився на світ,
Сам попрощаєшся з ним,—
Не продай же себе ні за радости цвіт,
Ні за труду плід,
Ні за слави дим —
Будь твердим!

Монах:
Мої дні — то є тільки покров,
Під ним — смерть, сповідальник сердець.
Чую, в’яне кров,
І найвища любов
Посилає її,
Що стоїть у млі,—
Мій кінець.

Смерть:
На всіх, на все, що тут довкола,
Дивися гостро і проходь, минай.
Все — порохом. Лиш угорі — твій край,
Лиш угорі твоя є нагорода,
І лиш від Бога — радість, не від роду.