Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Д.Загул
* * *
Крила ночі світ закрили
І закутали в туман...
І собою оповили
Ліс, село і довгий лан.

Ніби в море потонуло
Небо, світ, цілий простір,
А на небі спалахнуло
Непроглядне стадо зір.

А між тими зіроньками
Місяць котиться блідий,
Над полями, долинами
Сипле засів золотий.
1909 - 1912