Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Д.Загул
* * *
Гнуться високі тополі
З вітром буйним до землі;
Гнуться народи в неволі,
Вічно блукають у млі.
Не нарікають на долю,
Ані на себе самих;
Ждуть на обіцяну волю,
може, натрапить до них.
Ждуть... а століття минають,
Гаснуть довжезні віки,
Та воленьки їм не вертають
Ліниві, погані роки...
Ждуть, чи колись не загляне
Сонечко волі й до них?
Ждуть на новенькі кайдани,
Злиднів чекають нових...
1909 - 1912