Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    Д.Загул
* * *
Забудь, що серце пережило,
Ті сни, що снилися колись!
Минуле спогад залишило,
Само ж розвіялось кудись.

Хай вічним порохом припаде,
Що вже не вернеться вовік!
Навіщо знову викликати
Пісні, проспівані торік?

Забудь, що серце пережило,
Забудь, що марилось колись!
Щоб серце знов не затужило
І сльози вдруге не лились!