| * * * |
|
Віє казкою чудною З зачарованих гаїв... Ти ходила враз зі мною. Ти співала, я радів. Ти співала так чудово. Чарувала той гайок, Заплітала слово в слово, Ніби цвіти на вінок. Я ловив слова веселі І про щастя в серці мрів, І твої пташині трелі Я затримати хотів... Та слова мене дурили І втікали в синю даль, В хворім серці полишили Тільки смуток, біль і жаль. |