Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Еллан
ВОРОЖКА
— Твоя слава, як бубон, гучна,—
Дроботіла смаглява циганка,—
Тобі серце віддасть не одна
Ясноока красуня панянка...
Ой, щасливий, щасливий юнак —
Саме щастя, ні крихітки муки...
Оте щастя — така гарна річ —
Позлоти ж бо за правдоньку руки.—
Може, прийде ще слава гучна,
Та не згоїться в серденьку ранка,
Прошумує свавільна весна —
Восени не заводять веснянки...
Ой, брехала про щастя вона —
Чорноока, прудкая циганка.
Липень, 1915 р.