Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Еллан
* * *
Самотності свавільно-гордий спів
Тайний вогонь, пекучий, красотворний
Несу й гублю у царстві снів —
І гине він в просторах горних...
О, скільки їх — моїх вогнів!..
Та іноді буває так шкода,
Що ти — стріла, не можеш зупинитись,
Що ти не можеш зажуритись,
Що ти не можеш заридать.
Чернігів, 1912 р.